про таку рибалку було б просто гріх не написати...
По прогнозам синоптиків поїздку на неділю намітили ще в середу, основна мета - щука, оскільки попередній раз 16.01.10р. до 11 години колега вже мав 6 щук (найменша 850г, найбільша - 3700г). 40 хвилин їзди, 1.5 км пішки по засніженому полі - і в 6.30 ми на місці, погодка супер, багатообіцяюча. Швиденько зорієнтувавшись почали розтавляти жерлиці, на трьох їх було 30 штук, коли з цим було покінчено, попили кавусі, трохи зігрілись
, і було вирішено попробувати пошукати окуня
, але ні нас, ні інших рибацюг "ВОБЛЄРКОВИЙ" розмір зовсім не порадував, та й було вже десь близько 10 години і до того ж жерлиці вперто мовчали, що дуже дивувало
.
Тримаючи прапорці в полі зору, роблю N-ну лунку і опускаю мормиху на дно, відразу дуже здивував різкий перепад в глибині, десь так на 50-60см тут було глибше, декілька рухів і тут ЩОСЬ КЛЮНУЛО
, чомусь подумав що щука, але то ЩОСЬ вперто але доволі спокійно витравлювало мою 0,12 (купляв в РИБАКУ за 25 грн) жилку, тож надія що вона витримає ще жевріла, і відчувши менший опір за чотири підйоми голова показалась в лунці
,мормиха зачепилась за верхню губу, а за допомогою багорика КАРП нарешті опинився на льоді (в лунку 130мм він втиснувся з великим зусиллям ):
Невеличка фотосесія (ДОБРЕ що хоч телефон був)
005.jpg
і не дого думаючи, знову опускаю мормиху на дно, але глухо. Нову лунку роблю півметра в сторону, а куми трохи далі, заброс і моментально ПОКЛЮВКА, та щей яка
, але декілька хвилин боротьби і жилка не витримує
, швиденько прив"язую нову мормишку, знову ж поряд з попередньою роблю нову лунку, декілька хвилин - єєєєє поклювка, але надія що жилка знову витримає розтанула вже псля хвилини зусиль просто втримати ЕКЗЕПЛЯР, а він все далі і далі відпливав від лунки, аж поки не вимотав всю жилку, ще один ривок і знову рветься жилка. Передати словами мої відчуття в той момент просто нереально, це треба пережити. Одним словом, таким же чином було ще три покльовки і відірвано ще 3 мормишки - варіант заміни жилки на міцнішу просто не прийшов в голову, аж поки рибаки по сусідству не запропонували. Що буде, то буде - подумав я, взяв в кума 0.2мм жилку і почав готувати снасть. В цей час на площі десь 3м на 4м зібралось вже чоловік 8 рибацюг, не враховуючи нас, але ні в кого карп не брав. До речі це вже була година 12, а жерлиці так і мовчали, хоча за ними вже ніхто особливо й не слідкував.
А на протязі цьго часу в двох рибачків майже одночасно були поклювки, а результат - 2 обриви.
Знову роблю НОВУ лунку, декілька хвилин гри мормишкою, відбавається вищезгадувана поклювка і моментальний сход, відразу подумав що обірвалась жилка, але все було на місці, швиденько гачок на дно - знову поклювка, і знову сход, і так 3 чи 4 разі поспіль, всі в ШОЦІ. Ну, думаю, не буду поспішати, опускаю в черговий раз мормишку на дно, відчуваю легкі подьргування, але я ЧЕКАЮ
, але тут кивок підозріло почав опускатись, підсічка - ЄЄЄЄЄЄЄЄ, і то зовсім не МАЛЕНЬКЕ. Всі покидали вудки і почалось активне обговорення і коментавання, оскільки всім НУ ДУЖЕ хотілося побачити ЩО там вчепилось. Після 15 хвилин боротьби я нарешті зміг хоч трохи підвести КАРПИКА до лунки і розгледіти його
, всім відразу стало зрозуміло, що ВІН в лунку не влізе, тож було вирішено її розбурити, що й було моментально зроблено. І ось при наступному підйомі, коли кум стояв напоготові з багоріком, а решта рибаків з нетерпіння чекали появи в лунці голови, КАРПУША чомусь паказав ХВОСТА
. При детальному розгляді все стало ясно, мормишка засіклась за тулуб на границі початку хвоста, а нам потрібна голова, декілька спроб забагрити нічого не дало, оскільки багор відскакував від луски як цвях від бетону.
Але при наступному підйомі, як тільки знову показався хвіст, хтось крикнув: "БЕРИ ЗУБАМИ ЗА ХВОСТА", секундна пауза, і кум вже стоїть на колінах, тримаючи зубами хвіст, а руки по плечі в лунці (як виявилось він моментально хватанув зубами за хвіст а руки занурив в воду і засунав пальці в рот КАРПОВІ ), ще пару секунд і ось ВІН на ЛЬОДІ, у всій своїй красі, аплодисменти кумові, і знову фотосесія:
006_1.jpg
Більше КАРП не брав, але хвилин через 10, коли всі хто був присутній фотографувалися, вистрелила жерлиця в кума і як результат
012_1.jpg
Вгамувавши емоції, не кваплячись зібрались і десь біля 16 год помандрували додому.