Додано: 05 червня 2011, 03:42
Ну що ж. Бачу віддуватись за виступ наших спінінгістів прийдеться мені. Мені людині далекій від спінінга( стаж любителя 3-ій сезон лайт), але не було нажаль других, які повинні були в зв"язку з покладеними на них обов"язками перш за все: скласти графік змагань по спінінгу, /без накладок з сусідніми федераціями/, зорганізувати бажаючих на виступи в міжобласних змаганнях, ну і на кінець зібрати збірну, яка б представила Тернопільську обл. на Всеукраїнських змаганнях, тим більше, що вони проводились за 250км від Тернополя. Таку відповідальність взяла на себе ТРГО «Громада рибалок Тере-бовлянщини», яка взяла на себе весь вантаж підготовки збірної обл. до виступу на ЧУ. Висловлюю щиру подяку за розуміння, в плані розвитку спортивного рибальства, Раді ТРГО «Громади рибалок Теребовлянщини». Ми, команда, яка представляла Тернопільську обл. на Чемпіонаті України, вдячні Тернопільській ОФРС за фінансування нашого виступу на даних змаганнях, за надану нам можливість спілкуватись з провідними спортсменами нашої країни, з іменитими і в той же час простими людьми, які в період змагань без всяких застережень ділились своїми потаємними секретами.
І так, команда сформована, виїзд. Глух Ігор виїзджає з Чорткова, по дорозі о 4-тій ранку розгружає свою і догружає мою машину в Теребовлі і вирушає в Тернопіль, щоб забрати звідти: Кіцака Віталіка, Прокопенка Петра, Мудрого Сергія. Мене затримує оформлення медичної довідки, яка повинна бути засвідченна лікувально-фізкультурною комісією, а такої в Теребовлі і не було. Так і не дочекавшись підтримки від спінінгістів обл. в плані координатора , завдяки друзям о 8-ій год. 27.05.11р. отримавши підтвердження від гол.лікаря району про те, що всі наші спортсмени в здравії, виїхав на Вінницю. Дорога, дорога… Приїзд – мене шокував. Половина команди на тренуванні згідно положення / поза зоною змагань/, друга половина слухає «цікаві настанови» сусідів по лагеру : і спінінги не ті, і приманки не ті, і дружнє роздавання приманок, і взагалі хто ви і куди ви приїхали… В результаті ті хто вчив нашу половину команди зайняли 24 місце.
Офіційне тренування з 15.00 до 18.00 – розпреділення зон між нашими, завдання – вивчення рельєфу дна, визначення рибних секторів та можливість ловлі окуня з під ніг… Закінчення, ми в ейфорії – всі на тренуванні з рибою, більш-менш інформація по зонах зібрана. А дальше файна вечеря, обговорення хто, що і де ловив і в - люлю.
Підйом о 6-тій ранку, зібрання команди на якому приймаєм рішення – хто з нульом в першому турі іде на заміну. Склад команди до виступу в першому турі - Кіцак Віталій, Прокопенко Петро, Глух Ігор…, Мудрий Сергій в зоні «А» і »В» і я в зоні «С» залишаємось для координації виступів наших спортсменів.
Фініш І туру … Сказати,що це був для мене аут це нічого не сказати. В зоні «С» ми з рибою, зони «А» і «В» з нульом. Після цього хотілось вити, а щоб не вити потрібно було всього-навсього ще одного чоловічка для координації виступу нашого учасника. Короткий відпочинок, здача точок, приманок, проводок, заміна Глух-Мудрий і моя тупа впевненість, що Сергій вистрілить в ІІ турі.
Не знаю, чи вплинули мої слова на Віталіка, але програш всього-навсього 82 бали /а це 32-х грамовий окуньок/ переможцю туру плюс виграш в самого Корзенкова, напрочуд вдалий і стабільний виступ Петрухи-Бомби в самій некльовій зоні «В» ну і (можливо зіграла моя тупа впевненість) відхід від нуля Сєрьожки, вселяло великий оптимізм в наш подальший виступ. Прекрасна вечеря зготовлена Ігором трошки нас спустила на землю обітуванну, а дальше знову приготування приманок, закупівля амуніції ( вдячність команді Харкова) і розмови, розмови, розмови…після яких і мені «пінгвіну» захотілось помахати спінінгом. Мене зупинили наші сусіди, які вчили нашу команду в п»ятницю, а вже в суботу прийшли переймати наш досвід. Хороші мужики – Черкаси forever.
Неділя – ІІІ тур. Все відомо - всі точки, всі приманки, проводки, а результату нехватає. І тут приходить на думку, а що якби ….. Але, як говорив наш перший Президент: «… маємо те що маємо».
Вертався до дому знову один, батько відзначав 77-му річницю з дня народження, так що на превеликий мій жаль нагородження мусив пропустити, але яким було моє здивуваня коли по дорозі, десь вже за Хмельницьким, хлопці мені подзвонили з хорошою новиною. Попри те, що команда зайняла 16-те місце з 28-ми команд, наш Петро Прокопенко зайнявши 21-ше місце в індивідуальному заліку зірвав джек-пот від фірми «Poonton» - тобто призів на суму 400 USD, які відразу отримавши розподілив між членами нашої команди (правда мені нічого не дісталось - жарт).
Власне це ще раз підтвердило моє переконання в цих людях, це ті з якими я б пішов в «розвідку». Вас ще не бояться, але за Вами вже слідкують не тільки команди аутсайдери, але і команди, які в даний час находяться вище від нас по рейтингу. І це не моє бажання, це мої споглядання під час змагань, це запитання суперників про Ваші виступи під час етапів, це те, що Вас вже знають на ім»я і знають Ваші прізвища. Але виглядає на те, що я співаю Вам «дифирамби» (казав колись мій дід: «…хвали мене моя губонько) – ні цього не буде. Не буде по тій причині( за виключенням Мудрого С.), що Ви вже піднімались вище – Кубок України(мормишка) і тримати марку потрібно завжди.
Вдячний Вам за те, що Ви були КОМАНДОЮ (на цих змаганнях), за Вашу самовіддачу, за Ваш фанатизм, за те що Ви є – приємно було з Вами працювати.
Р.S. Написав і сам здивувався написаному, напевне дається взнаки проживання з дружиною мовником.
І ще. Весь Чемпіонат України російськомовний, а вечорами від команд після доброї вечері, звучали тільки українські пісні.Ніби і пофіг, а приємно!
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
http://fsfu.org.ua
За це повідомлення автора
КСС подякували: 7
BOB (07 червня 2011, 09:21),
Сергій2 (05 червня 2011, 11:40),
GOR (05 червня 2011, 08:30),
m1g0r (05 червня 2011, 13:28),
seryoja (05 червня 2011, 10:02),
SFox (04 липня 2011, 15:49),
Паша (05 червня 2011, 10:07)