Запам'ятати мене з цього комп'ютера
Рыболовный интернет-магазин Фиш-мир
Відповісти Сторінка 1 з 1 [ 5 повідомлень ]
V Кубок західного регіону (Кубок Єдності) 5-7 серпня 2016

Клубівець
Аватар користувача
З нами з:
19 травня 2011, 18:07
Повідомлень: 323
Звідки: Ternopil
Дякував (ла): 12
Подякувати: 143
Повідомлення
Додано: 15 серпня 2016, 18:44
Зображення

Ось і закінчився п’ятий за рахунком Кубок Єдності, що проходив цього року неподалік села Гораївка Хмельницької області на березі моєї улюбленої річки Дністер. Я лише сьогодні толком відіспався і зібрався написати звіт про наші пригоди. Маю надію. Що хтось на нього чекав, а хтось і взагалі його прочитає до кінця і оцінить своїм коментарем. Отже, починаю.

Взагалі Кубок Єдності – змагання, які ми не можемо пропустити ні в якому разі. Я ставлю їх на один щабель з Кубком та Чемпіонатом України. Тут завжди можна зустріти багатьох сильних спортсменів нашої країни і поборотись з ними. Цікаво, що сам Кубок організовувався федераціями з західної України, але на ньому завжди присутні представники з різних куточків нашої держави, що дуже радує.

Так от, в цьому році поїздка на дані змагання навіть не обговорювалась і ми з нетерпінням чекали коли викладуть положення та оголосять дату. Лише ми дізнались про тему на форумі Хмельницької федерації, як зразу ж зареєструвались.

Трошки незручним моментом стало перенесення змагань на тиждень далі. Все ж кожен планував для себе поїздку, щоб в п’ятницю можна було спокійно заїхати до обіду. Основна причина стала відома вже на водоймі, після спілкування з організаторами, бо на форумі не було настільки глибоко все розписано. Скажу, що є ще в нас люди, які поступають не дуже порядно і через це створюють незручності іншим. Але не будемо про сумне. Думаю, хтось з них прочитає звіт до цього місця і може зробить висновки.

Отже, тиждень до змагань я готувався вдома. Збирав коробки з приманками, складав монтажі, перебирав гачки і думав, що варто взяти. Процес дуже цікавий, але для тих хто не кохається в цій справі здається лиш дурною тратою часу. Кубок України, який також проходив на Дністрі, дав деяке уявлення про рибу. Багато в чому я опирався на ті змагання, адже саме там вдалось зайняти 2-ге місце. Хоча на 100% повторювати стратегію і тактику не було сенсу – я не знав, який берег мене чекає і що за риба там буде.

Трохи вибила з колії інформація від друзів з Теребовлі, які приїхали на водойму ще раніше. Вони попросили докупити грузиків великої ваги, пояснюючи, що треба буде перекидати траву, яка поросла дуже і дуже далеко. Якщо чесно, я планував взагалі ловити вагами до 5-ти грам, а тут просять купити вагу в 6-10 грам і по можливості мати навіть 12-15. Відповідно вже вранці в рюкзаку було докинуто декілька коробок з певними приманками, купу офсетних гачків і весь свинець великої ваги, який був в хаті.

Вранці в п’ятницю ми виїжджали точно не рано. Думали навіть, що спізнимось на тренування. Але все обійшлось. Позичили столика в товариша Льоні, проїхались по магазинах і закупили всю відповідну продукцію і зі спокійною душею поїхали в напрямку Дністра. Хоч Віталік і казав, що машину ми загрузили серйозно, біля мене позаду могли б ще влізти цигани з ведмедем.

В дорозі отримали дуже і дуже приємну звістку. Дзвонив колега – Середа Руслан. Хоч він і не сказав прямо, що приїде, але то було зрозуміло. Ми його спалили. Чесно, ми дуже зраділи, бо без цього чоловіка на змаганнях, та й не тільки на них, «не то». Друже, файно дякуємо за те, що ти приїхав і склав нам компанію. Це один з самих головних моментів за 3 дні і самих позитивних.

До місця заледве заїхали. Чесно, було вже бажання лишити машину наверху каньйону. Дорога там просто ніяка була. Болото, яке вилітало з-під коліс і по якому зсувало машину було дуже жорстоке. Ми з Ігорем покинули авто і пішли пішки, а Віталік, як справжній герой, все ж спустився вниз і припаркував авто. Далі почали швидко складати снасті щоб вирушити на тренування.

Зображення

З собою я взяв 2 комплекти, якими і планував ловити на змаганнях, якщо б побачив доцільність використання саме такої кількості снастей в зоні. Це були: Yamaga Blue Current 74 + Daiwa Luvias 12 2506 + Nanofil 0.04 та Major Craft N-One T862M + Daiwa Certate Finesse Custom 2004 + Nanofil 0.06. Скажу, що Certate я все ж поміняв на змагання на Daiwa Certate R-Custom 2500, а все решта залишив. Перший комплект в мене був для ловлі до 3-х грам і ловлі на воблери чи блешні, адже була ймовірність, що окунь буде стояти у верхньому шарі води. Другий комплект планувався для ловлі від 5 грам і можливо догори, адже не знав чи й справді доведеться так далеко перекидати траву.

Поки я складався, Ігор вже встиг пробити прибережну зону дрібними воблерами, що не принесло йому результату. Тому я і не впирався в такі приманки на тренуванні. Зразу поставив 3 і 5 грам вольфрам з активними приманками на дві снасті і рушив в бій. Скажу, що до кінця змагань я ловив саме такими вагами і лише раз дещо змінив, про що розкажу згодом. Цікаво, що 4 грами я жодного разу не ставив. В мене просто не було такої ваги у вольфрамі.

Перші проводки зразу ж вселили надію. На 3 грами і твістер Mann’s 35 клював окунь розміром з долоню. Але клював азартно. А от на 5 грам і віброхвостик в 2 дюйма сів дуже і дуже достойний окунь. Я тішився. Та все було недовго. Підійшов Ігор і кльош практично стих. Ми почали просуватись по березі.

Зображення

В один з моментів подзвонив Руслан і розпитував про те, як правильно добратись до нас. В цей час я вирішив змінити проводку і вести приманку в товщі води. Тюк, і сідає непоганий окунь. Ще раз – те саме. І так на кожній проводці. Ігор підтверджує мої здогади і ловить окунів одного за другим. Але мені треба було якось довести Руслана до табору і я побіг до машини залишити снасті і збирався бігти за ним на гору. Тому далі провіряти нюанси не міг.

Все ж обійшлось без мого походу на верх і вже зовсім скоро всі були на місці.

Настав перший вечір – пора, яку я, напевно, люблю найбільше. Це час, коли всі можуть сісти до спільної вечері і нормально наговоритись. Атмосфера – ось що головне. В мангалі палає вогник і чекає на м'ясо. Над водою панує спокій. З таборів чути чиїсь веселі розмови. Красота.

Зображення

Якщо чесно, так можна просидіти до ранку, але вранці треба вирушати в бій. Тому, хто пізніше, хто раніше, всі полягали спати.

Зранку кава, збори снастей, перезування в чоботи, решта стандартних операцій і всі вже на шикуванні. Організаційні моменти обговорено, приманки від спонсора роздані, прапор піднято – пора по зонах.

В першому турі мені випала зона В. Це саме там, де ми тренувались ввечері. Може воно і добре, але на Дністрі риба вранці і ввечері поводить себе зовсім по-різному. Тягну старти, які не є дуже хорошими. Але, якщо чесно, тут це ролі не грало. Я не знав, де буде клювати краще, а де гірше. Тому навіть 1-й старт мені б ні в чому не допоміг, а останній міг подарувати хороший результат. В принципі, це і підтвердив Юра Якименко, який з стартом в кінці наловив в секторі приблизно 2.5кг риби, що в результаті підняло його на 1-ше місце в зоні.
Я ж вирішив стати десь в центрі зони, щоби бачити ситуацію в обидвох її кінцях. Перші проводки мені не принесли і покльовки, але на початку зони люди вже припаркували по 2-3 окуні. Зриваюсь з місця і забігаю якомога ближче до них.

3 грами вольфрам і твістер Mann’s в кольорі EV (лох) летать в воду. Оп, і вже на гачку хтось хороший. І тут край зони просто починає виривати з води масу окунів. Роздача. Те, чого кожен чекає від змагань. Практично всі закручують тормоза на котушках, бо гратись з рибою часу нема і її треба форсувати. Це дасть виграш в швидкості і не дозволить завести в траву. Ніхто ні за ким тут вже практично і не дивився. Всі були сконцентровані на свій сектор і рибу в ньому. Вже десь за хвилин 20 до кінця люди почали бігати по секторах в надії, що там ще стоїть активна риба.

А вже в кінці всі важились. Я був найближче до судді і зважив 1.95кг. Але були люди, які мене перебили, тому варто було працювати і далі. Зважування показало, що в іншому краю зони роздачі не було. Люди звідти приносили смішні в порівнянні з нашим боком ваги. Тактика спостереження мене виручила.

2 година зразу ж дала зрозуміти, що «хап-хап» вже не буде. Я стартував останнім і не попав в край зони, де була лише недавно роздача. Там просто не було вже де стати. Але не клювало і там. Бігаючи по зоні я наскубав трохи більше 200 грам окуня. Це також був явно не найгірший результат за годину, що додало мені впевненості. Зловив я тоді і першого судачка, аж на 26 грам.

В третій годині почався активний кльов… бичка. Ця зараза за змагання зжерла в мене пачки 3 силікону, якщо не більше. Та поміж бичків я зловив ще й судака. Я б навіть сказав – судачище! Monster-fish. Вага – 15… грам.

Зі своїм результатом я був третім в зоні, пропустивши вперед Юру Якименко і Толіка Муху. В загальному я був задоволений і в піднесеному настрої попер в табір.

Як виявилось, мої хлопаки стали другими в зонах. Хто б сумнівався? Вони в мене монстри. По всіх зонах ваги були також достойними, що надихало, адже була надія, що роздача буде і в наступних турах. Ну і 7 балів за тур – гарний результат для команди.

Тур другий мене послав в зону С. Там я і близько не був. Інформація, яку мені здали хлопці: клювало однаково по всій зоні, козирних секторів немає. Хоча, вони порадили мені один сектор, але в результаті в ньому ні я, ні хтось, рибу не ловили.

Перша година, і я розумію, що тут мені настане капець. Риба просто не клює. Вірніше риба клює, але не та, що мені потрібна. Бичок до такої степені рознервував, що хотілось йому відкручувати голови. А окунь не ловився. Який же я був радий, коли в товщі води при вимотуванні вдалось зловити окуня в 21 грам. Закрився – вже легше.

На зважування дехто приніс і по 200 грам. Люди ловили малою вагою над травою. Я до цього не дійшов. Чесно, я знав про те, що вони так ловлять, але все ж мав надію, що з дальньої дистанції клюне гарний окунь в 100-200 грам, який дасть результат. Я не можу заставити себе ловити мор мишками взагалі, а на такій водоймі не бачив сенсу і в 1 грамі навіть. Хто знає, може, перейшовши на малу вагу, я б наловив дрібноти і був би вище, але я вперто продовжив гнути свою лінію.

Друга година – 0. Бублик! Це біда. Хтось щось доловив, а в мене бублик…

Година третя. Я маю надію, що десь вкінці почне підходити до берега окунь, що почнеться роздача. Але ні проводки на дні, ні в товщі води результату не давали. Те, що знайшли вчора ввечері, не працювало взагалі.

Та ось на одній з проводок в мене гарний удар і я тягну окуня. Окуня на 4 грами. На 4 грами, Карл! І це на монтаж в 5 грам свинцю, гачок #6 і віброхвостик Wibro Worm в 2 дюйми. Я переоцінив всі пріоритети свого життя після цього випадку і зрозумів, що я дрищ ще той.

А от потім я вже подумав що починається вихід. Покльовка і окунь на 45 грам в садку. Кидаю ще раз і зливаю в траві достойного суперника. Ой, як він мені би допоміг. Але доля спінінгіста невблаганна. Якщо руки з попи, то вже нічого не допоможе. І кльош зразу затих.

До кінця туру я нічого так і не доловив. З вагою в 70 грам я стаю 10-м, чого і слід було чекати. Хоча і результати зони були не особливо квітучими. Люди з вагами по 300+ грам стали першими. Але їх треба було наловити, ті 300 грам.

Ігор став також 10-м в зоні, а Віталік – 8-м. Нікому з нас не пішла вечірня риболовля. В результаті з першого місця ми скотились на 4-те. Треба було наздоганяти.

Попереду була вечеря – саме сакральне дійство на змаганнях. Це той час, коли ти забуваєш про всі невдачі. Завтра ти піднімешся і оціниш всі свої помилки, зробиш висновки і почнеш працювати. А зараз їж, пий, спілкуйся і насолоджуйся відпочинком.

Зображення

Чесно сказати, ніч була не сама спокійна. Але, незважаючи на це, вранці досить бадьорим я рушив в зону А. Люблю, коли третій тур в мене проходить в зоні біля наметового містечка. Потім близько йти.

Моя тактика на ранок була аналогічна вчорашній. Козирних секторів, як мені повідали, тут також немає. Тому то я і стаю посередині, щоб бачити 2 кінці. Починаю з 3-х грам і не можу впіймати рибу. А ліва пішли перші окуні.

Біжу в вільний сектор між людьми, беру в руки дорослу палицю N-One з 5-ма грамами і починаю кресати. Роздача просто казкова. При чому, розмір окунів в мене тут був куди більший, аніж вчора.

Коли на гачок сіло одне чудо, то я його виважував з таким острахом, що Руслан назвав мене паралітиком з спінінгом. Але я його таки забрав. Окунь, здається, 280+ грам. Він був того вартий. Правильна проводка вирішувала все. Так, була і злита риба, але було й багато впійманої. Wibro Worm в оливці відпрацював на ура.

Я наловив за годину трохи більше 1.4кг риби, що було першим результатом в зоні. Другим йшов Свердел Тарас з результатом трохи більше 1.1кг. Значить розслаблятись не було коли.

Друга година і я стаю в сусідній сектор від того, де рибалив перед цим. Була надія, що ще якихось 10 хвилин риба буде клювати. Але тут вона закрила рот. А от в Тараса в секторі вона ще трошки була активною. На початку години йому вдалось впіймати декілька окунів і я був впевнений, що він вже мене обходить.

Я шукав рибу, але вона мене не шукала. Та от на завершення години мені махнув рукою Ігор Музичка. Я прибіг до нього і він повідомив, що мав покльовку і схід риби. І тут, дякуючи його пораді, я зловив хорошого окуня грам так на 180 чи 160, якщо не помиляюсь. Потім виявиться, що він мені нічим і не допоміг, але він все ж наближав мене до результату Тараса, який мало мене випереджав.

Третя година і у всіх повний штиль. Багато хто вже просто ходив по зоні і не заставляв себе зловити рибу. А я все ж мав надію доловитись.

Побачив, як Юра Маркевич почав збирати рибу над травою біля берега. Знову мор мишка? Та ну його. Але ставлю 1.5 грами і починаю обловлювати. Після того, як за 15хв я зловив окуня вагою в 1 грам (1 грам, Карл!) я зрозумів, що цим збоченням треба переставати займатись.

Перед цим я злив в траві окуня, по відчуттях грам так 60-70. От він мені би допоміг. Але, знову ж таки, руки з попи.

Під кінець туру мене покликав Руслан Середа і сказав, що в нього були удари. Я став недалеко від нього і почав обловлювати сектор. І я таки заробив удар в кінці туру і на фініші змагань витягнув окуня. Я не знаю яка в нього була вага, але він цілком міг би мене потягнути на 1-е місце в зоні. Та риба на фініші не зараховується.

Все. Кінець. Починається самий важкий процес – процес збору речей. Оце я точно не люблю. Ніфіга це не сакральне заняття.

Оцінивши результати наших суперників, які йшли попереду, розумію, що багато хто з них злетів. На яку суму балів точно сказати не міг і результат мені був невідомим. Але я розумів, що ми повинні були б піднятись до призів. Хоча б теоретично. Віталік же став також другим в зоні, а Ігорко 4-м.

Не буду розповідати як проходило оголошення результатів і як ми за цей результат переживали, тішились чи сумували. Так завжди. Тут всі емоції всередині, а потім виплескуються назовні в когось. Я просто напишу результати нижче.

Особистий залік:
І – Князєв Сергій
ІІ – Цвик Юрій
ІІ – Міхненко Олександр

Зображення Зображення Зображення

Командний залік:
І – «Все для рибалки» Тернопіль
ІІ – «Upstream» Львів
ІІІ – «Баракуда – Crazy Fish» Рівне


Зображення Зображення Зображення

Я вважаю, що кожен з переможців заслужив свою медаль. Чи заслужили ми перше місце? Я думаю – так. І, чесно, я радий. Все було класно і так, як воно має бути. А тепер час для подяк:

Дякую Ігорю і Віталіку за команду. Таки ми щось можемо і, я думаю, ще не раз покажемо що саме.

Дякую Середі Руслану за компанію. Ще раз скажу, без тебе «не то». Подумай над цим.

Дякую від себе і від хлопців з команди магазину «Все для рибалки» за фінансову підтримку і сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

Дякую організаторам і суддям. Організувати змагання завжди непросто, а знайти адекватних суддів деколи взагалі нереально. У вас вийшло все. До речі, судді на висоті!

Дякую Інні Мірошниченко, що знайшла сили, можливість і натхнення приїхати з далекого Харкова на змагання. Це варто великої поваги.

Дякую хлопцям з Теребовлі за гарну компанію і кльовий холодець. Надіюсь, ми не останній раз на змаганнях разом? Подумайте добре.

Дякую всім, всім, всім за боротьбу. Було дуже непросто. І за компанію дякую. Завжди радий бачити хороших людей і спілкуватись з ними. І хоч серед нас – рибалок-спортсменів є непорядні і відверто нехороші люди, все ж гарних товаришів набагато більше. І тут були саме такі люди.

Дякую Дністру, за те що так нас прийняв. Я вже дуже скоро до тебе повернусь.

Дякую тим, хто все ж дочитав цю «біду». Ви варті вищого рівня поваги.

З повагою, Васька Білокінський SpinningLive.com.ua


Клубівець
Аватар користувача
З нами з:
15 лютого 2011, 18:24
Повідомлень: 703
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 240
Подякувати: 247
Повідомлення
Додано: 15 серпня 2016, 19:33
молодці....вітаю...
я тут я там я повсюди...

Клубівець
Аватар користувача
З нами з:
19 травня 2011, 18:07
Повідомлень: 323
Звідки: Ternopil
Дякував (ла): 12
Подякувати: 143
Повідомлення
Додано: 15 серпня 2016, 19:41
Дя-ку-є-мо :clapp:


Клубівець
Аватар користувача
З нами з:
02 листопада 2012, 20:49
Повідомлень: 342
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 49
Подякувати: 86
Повідомлення
Додано: 15 серпня 2016, 21:19
Зображення
Мурчик-добрий! Зображення

Постійний відвідувач
З нами з:
02 травня 2011, 22:44
Повідомлень: 151
Звідки: файне місто
Дякував (ла): 48
Подякувати: 75
Повідомлення
Додано: 29 серпня 2016, 07:06
Вітаю молодці,так тримати!!!!

Показувати повідомлення за: Сортувати за
Відповісти Сторінка 1 з 1 [ 5 повідомлень ]

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

Доступно

Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі
Знайти:
Вперед:   
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group.

Український переклад © 2005-2011 Українська підтримка phpBB