Додано: 23 вересня 2011, 23:58
Серед родини коропових є ряд видів, які за особливостями будови й поведінки дуже близькі між собою. Це, зокрема, густера і лящ, які належать до однойменних родів. Останнім часом доведено, що за зовнішніми морфологічними ознаками і біологічними показниками, а також за відносною масою внутрішніх органів (серця, селезінки, печінки, нирок) та складом білків густеру треба віднести до роду лящ.
Густера
Густера відрізняється від молодих лящів, на які найбільш схожа, тим, що має відносно більшу луску, особливо біля спинного плавця й на спині. Парні плавці в неї жовтуваті, інколи навіть червонуваті, чого не буває в лящів.
Обидва види тримаються табунами і майже постійно в одних і тих самих місцях. Риби надають перевагу водоймам із сповільненою течією або стоячою водою. Це переважно рівнинні ділянки річок, великі озера, водосховища. В основному тварини тримаються у глибоких ямах поблизу крутих берегів, нижче від перекатів, де трохи замулене або глинясте дно. Молодь живе у прибережній зоні, заходить у місця з рідкими заростями. Старші за віком особини виходять у відкриті ділянки озер, водосховищ. Тут вони живляться черв’яками, личинками комах, молюсками, рачками тощо. Отже, лящ і густера конкурують за об’єкти живлення. У зв’язку з цим учені рекомендують обмежувати чисельність густери, яка росте повільніше. За той самий час лящ досягає значно більшої маси тіла.
Нереститься густера у травні – червні на третьому – четвертому році життя. Відкладання ікри супроводиться бурхливою поведінкою риб, які в цей час втрачають обережність: до них можна підійти впритул і навіть ловити руками. Плодючість густери значна.