Дуже вже багато протиречивої інформації по цьому питанню. Де хто регулює фрікціон на катушці по рибі , яку він збирається ловити, де хто - на розривну нагрузку шнура (лески). Інші орієнтуються на "слабое звено" своєї снасті. Думаю ваш досвід стане багатьом у пригоді, і спасе від обривів і багатьох поломок.
Я наразі, при регулюванні фрікціона, користуюся скоріше субьективними показниками. Зачіпаю гачок за щось жосткозакріплене, нагружаю снасть і коли відчуваю, що ось-ось, починаю відкручувати фрікціон поки катушка не почне здавати шнур.

Я настроюю попростому . коли спін вже зібраний, беру лівою рукою за селикон, в правій тримаю спін і це все діло натягую - спін згинається дугою. Вот тут і починаю посмикувати лівою рукою, якщо фікціон починає потріскувати, знай гуд, як шо ні, то тре трошки попустити, бо при потужному ударі щуки більше кг може і спін зломати. На окуня, головля фрикціон ставлю в попущений тан. Тобто, коли беру за шнур рукою і тяну - то шпуля має попускатися без особливих зуль. Все власне ІМХО......
Додам: коли фрикціон затянутий засильно, і клюнув окунець (припустим грам 200) і я починаю його бистро тянути, то рву йому губу і він сходить.... таке було пару раз на останній рибалці в оленівці.