Вчора, моя половина "стукнувши" кулачком по столі сказала " вези мене на природу, хватить без мене їздити
". Що лишалося робити. Зібрали тормосок. я незамітно кинув в багажнік одну удочку. Вирішино було їхати на цей ставок (погода була непевна, так воно і сталося, а з того ставка виїдеш при любій погоді). Інфа по ставку є в кадастрі. Приїхавши на місце, розложилися, попоїли, і я типу нінароком побачив в багажніку вудочку
, що робити, є, значить треба ловити. Змонтував таку собі донку з пружиною, закинув, без особливої надії на покльовку, але не тут то було. Перший карась - 300гр, нормальок, навіть дружина зацікавилась. Потім ще один, більший - 700гр
, ого!!!! ...А потім був дощ, і ще один на 700 гр. Після дощу до вечора було зловлено взагальному 9 карасів і чималих. Висновок - деколи варта йти на поводу своїх половинок